Наприкінці 2025 – на початку 2026 року у фокусі Національного антикорупційного бюро України опинився один із найбільших інфраструктурних проєктів Західної України – будівництво Львівського сміттєпереробного заводу. Кримінальне провадження № 42025000050000039, яке розслідує НАБУ, охоплює не лише дії Львівської міської ради та міського голови Андрія Садового, а й можливу співучасть судді, а також керівництва Львівської обласної військової адміністрації.
Судове рішення як «ключ» до злочину
31 грудня 2025 року заявник у кримінальному провадженні Ігор Гец офіційно поінформував Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру про, на його думку, кримінально-карні дії судді Львівського окружного адміністративного суду Романа Брильовського. Йдеться про судове рішення, яке, за твердженням заявника, створило юридичні умови для подальшого вчинення злочину Львівським міським головою.
Суть претензій полягає не в самому результаті судового розгляду, а в тому, що суддя, всупереч Кодексу адміністративного судочинства України, навмисно не надав мотивованої оцінки трьом ключовим аргументам позивача, які мали вирішальне значення для законності будівництва сміттєпереробного заводу.
Три аргументи, які суд «не побачив»
Перший аргумент стосувався незаконного поділу будівництва заводу на три черги, кожна з яких, за проєктною документацією, не здатна самостійно та безпечно функціонувати. Незаконність такого поділу була підтверджена висновком судової будівельно-технічної експертизи, однак цей доказ судом був проігнорований.
Другий аргумент – фіктивність проєктної документації на будівництво трьох черг заводу. Цей факт, згідно з матеріалами справи, був встановлений судовою комп’ютерно-технічною експертизою. Попри це, суддя також не дав жодної оцінки зазначеному висновку.
Третій аргумент стосувався відсутності законних дозволів на виконання будівельних робіт. Зокрема, Державна інспекція архітектури та містобудування України відмовила ТОВ «Кавер Енерджі Плюс» у наданні дозволу через фіктивність проєктної документації: об’єкти «першої черги» вже будувалися іншим підрядником, у складі іншого об’єкта та за іншою документацією.
За логікою заявника, якби суд надав правову оцінку цим обставинам, Андрій Садовий не мав би юридичної можливості надалі реалізовувати свою злочинну схему із залученням ТОВ «Кавер Енерджі Плюс» на суму 113 млн грн без належного договору субпідряду.
Роль ОВА: бездіяльність як форма співучасті
Окремий блок матеріалів, поданих до САП 2 лютого 2026 року, стосується можливої співучасті начальника Львівської ОВА Максима Козицького та його першого заступника Андрія Годика.
За словами Ігора Геца, Львівська ОВА є бенефіціаром проєкту поводження з твердими побутовими відходами, який реалізується в межах міжнародної технічної допомоги та регулюється міжнародним договором України. Згідно з постановою Кабінету Міністрів № 153, бенефіціар зобов’язаний вимагати від виконавця усунення порушень, а в разі їх неусунення – ініціювати зупинення проєкту.
За твердженням Ігоря Геца, з серпня 2025 року Львівська ОВА регулярно отримувала обґрунтовані повідомлення про:
- незаконний поділ будівництва на черги;
- фіктивність проєктної документації на черги будівництва;
- відсутність зовнішньоекономічного договору підряду з польською компанією Control Process S.A., визначеною генпідрядником за тендером ЄБРР.
Втім, жодних передбачених законом дій вжито не було. Більше того, перший заступник начальника ОВА Андрій Годик підписав розпорядження про погодження фіктивної проєктної документації на першу чергу будівництва, що, на думку заявника, стало ще одним елементом схеми.
Договору будівельного підряду, якого немає
Ключовим елементом справи є відсутність зовнішньоекономічного договору підряду, чим згідно із законом є договір будівельного підряду, тільки за участю іноземного суб’єкта. Контракт між ЛКП «Зелене місто» та Control Process S.A. не містить істотних умов, обов’язкових за Господарським і Цивільним кодексами України: переліку та обсягів робіт, складу проєктно-кошторисної документації, порядку забезпечення будівництва та прийняття об’єкта.
Це означає, що з юридичного погляду такий контракт не може вважатися договором підряду на капітальне будівництво, а отже створює «сіру зону», яка дозволяє виконання робіт на десятки мільйонів гривень без належного правового підґрунтя.
Система, а не випадковість
Результати справи щодо Львівського сміттєпереробного заводу можуть мати значно ширші наслідки, ніж доля окремого проєкту. Вони стануть тестом на спроможність антикорупційної системи держави реагувати на складні багаторівневі схеми у сфері зовнішньоекономічних відносин. Особливої ваги це набуває в умовах, коли під ударом опиняється міжнародна репутація країни – фактор критично важливий напередодні масштабних інвестицій у післявоєнну відбудову України.
Маркіян ВОЙТОВИЧ, Leopolis.media
